На приладобудівному факультеті за галуззю знань 17 Електроніка, автоматизація та електронні комунікації проводиться підготовка фахівців (за денною [д], заочною [з] та прискореною [п] формами навчання) з наступних спеціальностей та освітніх програм:
| Спеціальність 174 – Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка (в минулому 151) | Спеціальність 175 – Інформаційно-вимірювальні технології (в минулому 152) |
| Освітня програма: Комп’ютерно-інтегровані системи та технології в приладобудуванні[д, з, п]. | Освітні програми: Інформаційні вимірювальні технології [д, з, п] |
Підготовка здійснюється за трьома освітніми рівнями а також науковим рівнем:
- Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти відповідає шостому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає здобуття особою теоретичних знань та практичних умінь і навичок, достатніх для успішного виконання професійних обов’язків за обраною спеціальністю.
- Другий (магістерський) рівень вищої освіти відповідає сьомому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає здобуття особою поглиблених теоретичних та/або практичних знань, умінь, навичок за обраною спеціальністю (чи спеціалізацією), загальних засад методології наукової та/або професійної діяльності, інших компетентностей, достатніх для ефективного виконання завдань інноваційного характеру відповідного рівня професійної діяльності.
- Третій (освітньо-науковий) рівень вищої освіти відповідає восьмому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає здобуття особою теоретичних знань, умінь, навичок та інших компетентностей, достатніх для продукування нових ідей, розв’язання комплексних проблем у галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності, оволодіння методологією наукової та педагогічної діяльності, а також проведення власного наукового дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення.
- Науковий рівень вищої освіти відповідає дев’ятому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає набуття компетентностей з розроблення і впровадження методології та методики дослідницької роботи, створення нових системоутворюючих знань та/або прогресивних технологій, розв’язання важливої наукової або прикладної проблеми, яка має загальнонаціональне або світове значення.
Термін підготовки за денною та заочною формою навчання: бакалавр – 3 роки 10 місяців, магістр – 1 рік 4 місяці або 1 рік 9 місяців.
Термін підготовки прискореної форми навчання (вступ на основі диплому молодшого спеціаліста): бакалавр – 2 роки 10 місяців.
При факультеті діє Науково-методична комісія Міністерства освіти і науки України з усіх приладобудівних дисциплін навчального плану і дві спеціалізовані вчені докторські ради Вищої атестаційної комісії (шифри переліку ВАК України: Д 26.002.18 і Д 26.002.07) із захисту докторських і кандидатських дисертацій з п’яти спеціальностей у галузі приладобудування.
Помітні зміни у бік підвищення наукового та навчально-методичного авторитету приладобудівного факультету в нашій країні і за кордоном відбулися з часу проголошення незалежності України. Нині приладобудівний факультет – один з найбільших факультетів КПІ ім. Ігоря Сікорського і провідний навчально-науковий центр приладобудування в Україні. На чотирьох його кафедрах працює 96 викладачів, серед яких 14 докторів і 72 кандидатів наук; навчається близько 1500 студентів денної і 300 – заочної форми навчання по всьому переліку приладобудівних спеціальностей.
За понад 60 років свого існування приладобудівний факультет КПІ ім. Ігоря Сікорського підготував для промисловості, освіти і науки понад 11 тисяч спеціалістів, у тому числі понад 200 спеціалістів для Болгарії, Угорщини, Чехії, Словаччини, Польщі, Китаю, Німеччини, В’єтнаму, Куби, Алжиру, Молдови, Азербайджану, Казахстану та інших держав. Багато з них стали докторами і кандидатами наук, лауреатами державних премій, урядовцями, керівниками освітніх і наукових закладів, акціонерних товариств, підприємств, фірм, установ. Випускниками ПБФ з Монголії, Йорданії, Узбекистану і Болгарії підготовлено і захищено близько 10 кандидатських та докторських дисертацій. Серед випускників факультету – 23 доктори і понад 250 кандидатів наук; дехто з них стали урядовцями на рівні начальників управлінь різних міністерств України. Таланчук П.М. був Міністром освіти і депутатом Верховної Ради СРСР, а Павловський М.А. – Міністром промисловості і народним депутатом Верховної Ради України трьох скликань поспіль. Вихованці факультету Довгополий А.С., Казаков В.П. і Маринін В.І. обиралися заступниками міністрів; Лукомський В.Г. очолював один із Державних комітетів України, а колишній доцент однієї з кафедр факультету Самотокін Б.Б. обирався ректором Житомирського інженерно-технологічного інституту.
