| | Підготовка фахівців | |

РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо змісту та структури магістерських дисертацій


     На факультеті за напрямом 6.051003 «Приладобудування» проводиться підготовка фахівців (за денною [д] та заочною [з] формами навчання) з таких спеціальностей:


     Підготовка здійснюється за трьома освітньо-кваліфікаційними рівнями (ОКР): бакалавр, спеціаліст, магістр.
     Термін підготовки за денною (або заочною) формою навчання: бакалавр – 4 (4,5) роки, спеціаліст – 1,5 (2) роки, магістр – 2 (2,5) роки.

     Спеціальності аспірантури і докторантури:


     Усі спеціальності приладобудівного факультету мають IV рівень акредитації.
     При факультеті діє Науково-методична комісія Міністерства освіти і науки України з усіх приладобудівних дисциплін навчального плану і дві спеціалізовані вчені докторські ради Вищої атестаційної комісії (шифри переліку ВАК України: Д 26.002.18 і Д 26.002.07) із захисту докторських і кандидатських дисертацій з п’яти спеціальностей у галузі приладобудування.

     Спеціальність «Прилади точної механіки» складається з трьох спеціалізацій: «Комп’ютеризоване проектування приладів та апаратів», «Засоби вимірювання енергозберігаючих систем» і «Прилади і системи орієнтації, навігації та керування рухом у просторі».
     План підготовки фахівців передбачає фундаментальну освіту з математики, фізики, економічних наук, менеджменту приладобудування, інформатики, сучасних алгоритмічних мов програмування, електроніки, мікропроцесорної техніки, систем автоматизованого керування і проектування, автоматизованих вимірювальних комплексів, проектування лічильників витрат. Студенти опановують методи розробки прецизійних приладів із застосуванням систем автоматизованого проектування, здобувають знання у галузі комп’ютерної графіки та мікропроцесорної техніки. Навчальні програми кафедри спрямовані на вивчення майбутніми фахівцями новітніх досягнень інформаційних технологій та комп’ютерного проектування (системи СAE/CAD/CAM).
     Місця працевлаштування випускників: комерційні підприємства, установи та торгівельні фірми комп’ютерного напрямку; підприємства з впровадження енергозберігаючих технологій, які використовують лічильники-обчислювачі та мікропроцесорні витратоміри; транспортні підприємства (розробка і обслуговування діагностичних автоматизованих комплексів); державні підприємства, що проектують та виготовляють новітні прилади і системи орієнтації та навігації; сучасні поліграфічні підприємства (діагностика систем і приладів, комп’ютерна графіка, комп’ютерна підготовка і супроводження друку); комплекси атомної енергетики (прилади сучасної діагностики на базі штучного інтелекту, сумісної роботи з ЕОМ); підприємства з розробки, виготовлення та обслуговування сучасної медичної діагностичної та лікувальної апаратури.

     Спеціальність «Наукові, аналітичні та екологічні прилади і системи» – це опанування комп’ютерних інформаційних технологій під час вивчення основ електроніки, інформатики, комп’ютерної графіки, автоматизованого проектування приладів, комп’ютерно-інтегрованих систем і математичного моделювання на ЕОМ; оптико-електронного приладобудування із застосуванням лазерів; приладів і систем для наукових досліджень та екологічного моніторингу; приладів і систем для медичної діагностики та профілактики захворювань; основ проектування та обслуговування обчислювальних засобів вимірювальних приладів і систем; основ екології, економіки, права, соціології, менеджменту і маркетингу.
     Попит на таких спеціалістів із року в рік зростає. Ґрунтовні знання з гуманітарних, загальнотеоретичних, загальноінженерних та спеціальних дисциплін у поєднанні з досвідом практичної роботи забезпечують випускникам широку сферу застосування набутих ними знань і умінь, швидке досягнення успіхів у роботі в будь-якій галузі науки, промисловості, управління і соціальної сфери. Випускники кафедри працюють у медичних установах, закладах освіти, НДІ, екологічних, метрологічних і сертифікаційних лабораторіях та центрах на посадах розробника, конструктора, технолога, а також на посадах усіх рівнів управління та адміністрації.

     Спеціальність «Прилади та системи неруйнівного контролю». Фахівці цієї спеціальності здатні проектувати акустичні прилади неруйнівного контролю, що застосовуються у промисловості та медичних закладах. Навчальними програмами передбачається вивчення різних методів дистанційного та неруйнівного контролю деталей приладів та машин, методів діагностики захворювань внутрішніх органів, апаратури неруйнівного контролю та комп’ютерних систем обробки результатів вимірювання та контролю.
     Єдність методів технічної та медичної діагностики розширює можливості випускників кафедри, дає їм змогу працювати як у промисловості, лабораторіях підприємств, у НДІ різних спрямувань, так і в медичних інститутах, лікарнях та клініках, де вивчаються й використовуються сучасні методи медичної інженерії для контролю та діагностики (комп’ютерні томографи, засоби для ультразвукових і рентгенологічних досліджень та ін.). Випускники працюють у різних державних та приватних підприємствах України та за її межами.

     Спеціальність «Технологія приладобудування» – це найсучасніші методи виготовлення приладів та систем керування із широким використанням гнучких виробничих систем і автоматизованих виробництв, систем автоматизованого проектування, сучасних методів і засобів забезпечення контролю якості продукції, а також практичні навички організації виробництва й управління колективом, знання законів ринкової економіки, маркетингу та менеджменту. Майбутні фахівці отримують фундаментальну освіту із загальноосвітніх та інженерних дисциплін, комп’ютерних технологій і математичного моделювання, економіки та організації виробництва у приладобудуванні. Окрім базової підготовки, випускники одержують поглиблені знання з іноземної мови та інформаційних технологій, а також прийняття і організації управлінських рішень.
     Професійне призначення фахівців: виробництво приладів і систем керування, організація та технологічна підготовка виробництва, ремонт і сервісне обслуговування приладів і систем керування. Випускники отримують кваліфікацію інженера-електромеханіка і працюють на посадах інженера-технолога, інженера-конструктора, керівника підприємства та його підрозділів, наукового працівника, викладача в закладах освіти та на інших посадах.

     Спеціальність «Медичні прилади і системи». Фахівці цього профілю отримують сучасну фундаментальну інженерну підготовку з конструювання та технології виготовлення медичних приладів і систем, їх експлуатації, ремонту та сервісного обслуговування, а також ефективних методів і засобів забезпечення контролю якості приладів і систем та їх атестації. Це практичні навички організації виробництва і управління колективом, знання законів ринкової економіки, маркетингу та менеджменту в медичній галузі. Окрім базової підготовки, випускники поглиблено вивчають комп’ютерну техніку, іноземну мову та ділове спілкування.
     Професійне призначення фахівців: організація та забезпечення функціонування виробництва, ремонт і обслуговування, контроль та атестація якості медичних приладів і устаткування. Місце роботи випускників – медичні заклади та установи, виробничі та наукові підприємства, заклади освіти, інженерно-технічні центри із сервісного обслуговування, ремонту та маркетингу медичних приладів і систем. Працюють на посадах інженера, керівника підприємства та його підрозділів, наукового працівника, викладача в закладах освіти та на інших посадах.

     Спеціальність «Лазерна та оптоелектронна техніка» – це розробка і виготовлення космічних, авіаційних, військових, екологічних і медичних оптичних приладів (у тому числі апаратури для діагностики і лікування в онкології, офтальмології, стоматології і т.п.); фото-, кіно- і телеапаратури, тепловізійних приладів, мікроскопів, зорових труб, біноклів, телескопів; створення нових технологій з використанням світлових явищ; розробка апаратури для проведення наукових досліджень практично у всіх наукових та виробничих галузях. Випускники одержують фундаментальну комп’ютерну (загальноінженерну і спеціальну) підготовку за фахом.
     Здобуті теоретичні знання і практичні навички студенти можуть застосовувати у будь-якій галузі науки, техніки і виробництва, де використовуються оптичні вимірювання, прилади і технології. Навчальним планом передбачена поглиблена управлінська і економічна підготовка, що дозволяє випускникам працювати не лише на інженерних і наукових посадах, але й керівниками, менеджерами і провідними спеціалістами багатьох відомих в Україні державних і приватних підприємств, що займаються комп’ютерною, медичною та військовою технікою.

     При факультеті діє філія Інституту довузівської підготовки НТУУ «КПІ», робота якої спрямована на підготовку абітурієнтів для вступу на усі технічні факультети університету. Після закінчення програми підготовки, у відповідності з Правилами прийому, слухачам надається право скласти атестаційні іспити, які можуть бути зараховані як вступні до НТУУ «КПІ». Система довузівської підготовки доволі розгалужена і має 4 філії за межами м.Києва (у Київській, Черкаській і Чернігівській областях), де щороку проходять підготовку 350–400 слухачів, із яких близько 75% згодом стають студентами НТУУ «КПІ». Близько 96% іногородніх студентів та іноземців у період навчання проживають у гуртожитках при університеті.
     Студенти денної форми навчання мають пільги стосовно строкової військової служби на період навчання (згідно ст.17 закону України «Про загальний військовий обов’язок і військову службу»), а також можливість отримати військове звання офіцера запасу під час проходження підготовки у Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації (ВІТІ).

     Помітні зміни у бік підвищення наукового та навчально-методичного авторитету приладобудівного факультету в нашій країні і за кордоном відбулися з часу проголошення незалежності України. Нині приладобудівний факультет – один з найбільших факультетів НТУУ «КПІ» і провідний навчально-науковий центр приладобудування в Україні. На шести його кафедрах працює 96 викладачів, серед яких 14 докторів і 72 кандидатів наук; навчається близько 1500 студентів денної і 300 – заочної форми навчання по всьому переліку приладобудівних спеціальностей.
     За понад 40 років свого існування приладобудівний факультет НТУУ «КПІ» підготував для промисловості, освіти і науки понад 11 тисяч спеціалістів, у тому числі понад 200 спеціалістів для Болгарії, Угорщини, Чехії, Словаччини, Польщі, Китаю, Німеччини, В’єтнаму, Куби, Алжиру, Молдови, Азербайджану, Казахстану та інших держав. Багато з них стали докторами і кандидатами наук, лауреатами державних премій, урядовцями, керівниками освітніх і наукових закладів, акціонерних товариств, підприємств, фірм, установ. Випускниками ПБФ з Монголії, Йорданії, Узбекистану і Болгарії підготовлено і захищено близько 10 кандидатських та докторських дисертацій. Серед випускників факультету – 23 доктори і понад 250 кандидатів наук; дехто з них стали урядовцями на рівні начальників управлінь різних міністерств України. Таланчук П.М. був Міністром освіти і депутатом Верховної Ради СРСР, а Павловський М.А. – Міністром промисловості і народним депутатом Верховної Ради України трьох скликань поспіль. Вихованці кафедри ПСОН Довгополий А.С., Казаков В.П. і Маринін В.І. обиралися заступниками міністрів; Лукомський В.Г. очолював один із Державних комітетів України, а колишній доцент кафедри ПСОН Самотокін Б.Б. обирався ректором Житомирського інженерно-технологічного інституту.